Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

надавати право

  • 1 надавати право

    accord a right, afford a right, enable, vest with power, warrant

    Українсько-англійський юридичний словник > надавати право

  • 2 надавати право власності

    Українсько-англійський юридичний словник > надавати право власності

  • 3 надавати право законотворчості

    Українсько-англійський юридичний словник > надавати право законотворчості

  • 4 надавати право проживання

    Українсько-англійський юридичний словник > надавати право проживання

  • 5 право

    I. нареч. -
    1) (ей, ей! уверяю) далебі(г), бігме, (в самом деле) справді, дійсно, певне, [Далебі, що правда! (Гр.), Далебіг, не знаю, що й діяти (Н.-Лев.). Бігме, я не брав твоєї сокири (Кам'янец.). Ні, справді, не мав часу - тим і не зайшов (Ум.)];
    2) (справедливо) право, по правді, справедливо. [Свої своїх не так то будуть право судити (Куліш). По правді роби, доброго й кінця сподівайся (Приказка)].
    II. сущ.
    1) право. [Ми маєм права на папері, а обов'язки на плечах (Франко)]. -во собственности - право власности. -во пользования - право користування чим и з чого. Естественное -во - природнє, натуральне, прирожденне право. -во сильного - право дужчого. -во на наследство - право на спадщину, на спадок. Пожизненное -во - доживотне (досмертне) право. Вступать в -ва - вступати в права. -во участия в выборах - право участи в виборах. Заседать с -вом голоса - засідати з правом голосування. Иметь -во на что - мати право на що и до чого. [Ми то маємо на се право, тільки-ж се таке право, що не маємо права так зробити (Куліш). Чує Русь право до цього (Куліш). Це-ж моя теличка. Яке ви маєте до неї право? (Звин.)]. Я имею -во на эту землю - я маю право на цю землю. Иметь -во, быть в -ве что-л. сделать - мати право щось зробити. Я в -ве говорить так - я маю право так казати. Лишиться -ва - позбутися права, відпасти права. Приобрести -во на что-л., что-л. делать - набути право, добути права на що (и до чого), що робити. Через жіночку добув я права дорогого пана другом звать (Самійл.)]. Присвоить себе -во - узяти (загарбати) собі право. Оставить за собой -во - застерегти собі право. Пользоваться всеми -вами гражданства - мати всі права громадянські. Имеющий -во - правний. [Тепер уже вона в хаті правніша за мене, казала свекруха про невістку, як умер свекор (Сквир.)]. Давать, дать законное -во кому - уповажнювати, уповажнити (правом) кого, надавати, надати право кому. Лишить кого-л. всех прав состояния - позбавити кого всіх громадянських прав. Нарушать, попирать чьё-л. -во - порушати, ламати чиє право, топтати чиє право. По -ву - правом, з права. По -ву давности - правом давности. По -ву покупки - правом набуття. По -ву вечного владения - вічистим правом. По какому -ву владеет он этим имением? - (за) яким правом, з якого права посідає він цей маєток? По -ву завоевания - правом завойовництва, заборчим правом. По -ву отца, наследника - правом батьківським, спадкоємницьким, як батько, як спадкоємець. По -ву (по справедливости) гордиться чем-л., по -ву считаться чем-л. - з правом, по правді пишатися чим и з чого, з правом уважатися за що;
    2) (в объект. смысле: законы) право (мн. права). [Право польське. Як велять права й статут (Біл.-Нос.)]. -во обычное, уголовное, гражданское, международное, наследственное и т. п. - право звичаєве, карне, цивільне, міжнародне, спадкове і т. п. (см. под соответствующими терминами). -во участия общего - загальне право в чужій речі, право спільности. -во участия частного - право участи приватної, (приватне) право в чужій речі. Действующее -во - дійове право. -во представления, юрид. - право заступництва. -ва, преимущества дворянства - право шляхетського стану. Крепостное -во - кріпацтво, кріпаччина, панське право, панщина. [Се було ще за панського права (Гр.)]. Вопреки -ву - через право. [Не всі-ж однаково слухались великого князя, що сидів у Києві, і не один і з менших п'явсь на його столець через право (Куліш)];
    3) право, правознавство; см. Правоведение.
    * * *
    I сущ.
    пра́во

    права́ — мн. права́, род. п. прав

    II вводн. сл. жарг.
    спра́вді, ді́йсно; далебі́, бігме́, далебі́г

    \право сло́во — спра́вді

    Русско-украинский словарь > право

  • 6 надавати

    ( кредит тощо) allow, accord, ( докази тощо) adduce, afford, ( значення тощо) attach, (владу, права, повноваження) clothe, ( право тощо) concede, confer, (в т. ч. привілеї) endow, endue, (право, повноваження тощо) entrust, extend, furnish, give, (ліцензію, право тощо) grant, ( повноваження) invest, ( привілеї тощо) octroy, proffer, provide, render, supply a reliable remedy, supply, vest, yield

    Українсько-англійський юридичний словник > надавати

  • 7 надавати права

    Українсько-англійський юридичний словник > надавати права

  • 8 надавати виключне право

    Українсько-англійський юридичний словник > надавати виключне право

  • 9 надавати конституційне право

    Українсько-англійський юридичний словник > надавати конституційне право

  • 10 надавати юридичне право

    Українсько-англійський юридичний словник > надавати юридичне право

  • 11 accord a right

    English-Ukrainian law dictionary > accord a right

  • 12 afford a right

    English-Ukrainian law dictionary > afford a right

  • 13 vest with power

    English-Ukrainian law dictionary > vest with power

  • 14 empower

    надавати повноваження, оформляти повноваження, уповноважувати; надавати право, управомочувати
    - empower expressly
    - empower implicitly

    English-Ukrainian law dictionary > empower

  • 15 entrust with making law

    English-Ukrainian law dictionary > entrust with making law

  • 16 give the right of abode

    English-Ukrainian law dictionary > give the right of abode

  • 17 entitle

    v
    1) давати право
    2) давати заголовок; озаглавлювати; називати, давати назву
    3) уповноважувати; юр. давати право
    4) надавати (присвоювати) титул (звання)
    5) титулувати, величати
    6) приписувати (комусь)

    an opinion entitled to this author — думка, яку приписують цьому автору

    * * *
    [in'taitl]
    v
    2) озаглавлювати, давати назву, називати
    3) уповноважувати; юp.; тж. надавати право, уповноважувати
    4) титулувати, величати, називати
    5) icт. приписувати

    English-Ukrainian dictionary > entitle

  • 18 предоставлять

    предоставить (право кому) давати, дати, надавати, надати кому що (право), (себе) застерегати, застерегти (собі право); (отдавать на волю чью) віддавати віддати (на волю чию), (себя) здаватися, здатися на кого, на що; (позволять) дозволяти, дозволити кому що (з)робити. -лять волю (свободу действий) - давати волю кому. [Він за день увесь садок обірве, коли дасте йому волю (Звин.)]. -лять на чьё-л. усмотрение, кому-л. на усмотрение - давати (віддавати) на волю чию, давати (віддавати) кому на волю, на призволяще. [Даю вам на волю (на призволяще) - як хочете, так і робіть]. -вляю себя на ваше усмотрение - здаюся на вашу волю, на ваш суд. -вить себя на волю судьбы, на волю случая - здатися на долю (на ласку долі), на випадок. -вьте это судьбе, на волю судьбы - дайте (віддайте) це на волю долі. -вьте это времени - дайте це на волю часові. -влять, -вить себе право - застерегати (застерегти) собі право. -влять право кому - давати (надавати) право кому. [Громада надала мені таке право (Звин.)]. -влять что в пользование чьё либо - давати що до користування кому. -влять в чьё-л. распоряжение - давати кому що до волі, на чию хіть (волю) здавати. -влять себя в чьё-л. распоряжение - здаватися на чию волю. -вить выбор (выбрать) - дати до вибору (дати вибрати) кому що. -вить кому жить как хочет (как угодно) - дати кому жити, як хоче. -вить кому делать, что хочет - дати волю чинити що-хотя. [Воля їм тепер чинити що-хотя (Куліш)]. -вить работу, службу кому - дати працю, посаду кому. -вьте мне это сделать - дозвольте (дайте, дайте мені волю) це зробити. -вьте мне это знать, решить - дозвольте мені це знати, вирішити. -тавь это мне (не мешайся в это) - полиши це на мене, не втручайся в це (в цю справу). Суд -вил мне подать ходатайство о помиловании - суд дав мені право (суд дозволив мені) прохати про помилування. Предоставленный - даний, відданий. -ный на волю судьбы - даний (відданий) на ласку долі. -нное кому право - (на)дане кому право. -ный самому себе - покинутий (полишений, зданий) на самого себе. Предоставляемый - даваний. -ться - даватися, надаватися, бути даним. -ется вам право - дається (надається) вам право. Судить об этом -ется другим - міркувати про це дається (на волю) иншим.
    * * *
    несов.; сов. - предост`авить
    1) (давать в пользование что-л., давать возможность обладания кем-чем) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́); ( отдавать) віддава́ти, відда́ти

    \предоставлять вить кого́ самому́ (сами́м) себе́ — ( дать возможность поступать самостоятельно) да́ти змо́гу кому́ ді́яти самості́йно (розпоряджа́тися свої́м ча́сом); ( перестать заботиться) поки́нути (поли́шити) кого́ на само́го се́бе; ( оставить на произвол судьбы) поки́нути кого́ напризволя́ще

    2) (что - давать возможность делать что-л., распоряжаться чем) дава́ти, да́ти (що); (слово, право пользования) надава́ти, нада́ти (що, чого); ( оставлять) залиша́ти, зали́ши́ти, полиша́ти, полиши́ти (що); ( позволять) дозволя́ти, дозво́лити (що)

    Русско-украинский словарь > предоставлять

  • 19 entrust

    доручати, довіряти ( справу тощо); надавати (право, повноваження тощо); покладати (обов'язки, функції тощо)

    entrust with the executive power — надавати виконавчі повноваження; надавати прав виконавчої влади

    - entrust to government
    - entrust to a committee
    - entrust under legislation
    - entrust with ample powers
    - entrust with authority
    - entrust with power
    - entrust with powers
    - entrust with responsibility
    - entrust with making law

    English-Ukrainian law dictionary > entrust

  • 20 admit

    v
    1) визнавати; допускати, припускати
    2) впускати; давати право на вхід
    3) давати право на посаду (на привілеї)
    4) дозволяти (of)
    6) поступатися; погоджуватися
    * * *
    v
    1) визнавати, допускати; (to) визнавати ( провину); визнаватися, зізнаватися ( у злочині)
    2) впускати; допускати; надавати право на вхід

    the ticket admits one — квиток на одну особу; (to) приймати в члени ( організації); давати допуск; надавати право на посаду або на привілеї

    4) (of) допускати, дозволяти

    English-Ukrainian dictionary > admit

Страницы

См. также в других словарях:

  • відкривати — а/ю, а/єш, недок., відкри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Піднімаючи або знімаючи те, чим закрите, накрите щось, робити вільним доступ усередину чого небудь. || Забирати те, що прикриває або закриває, затуляє кого , що небудь. || Зсуваючись у той… …   Український тлумачний словник

  • субліцензія — ї, ж. Умова, за якою ліцензіар передає ліцензіату повноваження надавати право використання патенту на винахід третім особам у межах своїх прав …   Український тлумачний словник

  • Activ Solar — Activ Solar  компания со штаб квартирой в Вене (Австрия), занимающаяся производством поликристаллического кремния (поликремния) для солнечной фотоэлектрической промышленности и запуском крупномасштабных фотоэлектрических станций. Компания… …   Википедия

  • акушерка — и. Жінка з середньою медичною освітою, що має право самостійно надавати медичну допомогу під час пологів …   Український тлумачний словник

  • бронювати — ю/ю, ю/єш, недок., перех. 1) Покривати бронею (у 2 знач.) для захисту від гарматних пострілів, ударів і т. ін. 2) рідко. Надавати кому небудь право розпоряджатися, володіти ким , чим небудь; закріпляти за ким , чим небудь …   Український тлумачний словник

  • виконавчий — а, е. Який здійснює виконання рішень, постанов, практичне керівництво чим небудь. •• Викона/вча вла/да одна з трьох гілок державної влади, яка має забезпечувати виконання законів. Викона/вче судочи/нство заключна стадія цивільного процесу, на… …   Український тлумачний словник

  • закріплювати — юю, юєш і закріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., закріпи/ти, плю/, і/пиш; мн. закрі/плять; док., перех. 1) Використовуючи яке небудь кріплення, робити стійким, нерухомим. || Міцно приєднувати, прив язувати до чого небудь. || Вростаючи в ґрунт,… …   Український тлумачний словник

  • призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… …   Український тлумачний словник

  • сумління — я, с. Усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; совість. || чого, чиє, перен. Найчесніший, найсправедливіший,… …   Український тлумачний словник

  • давати — I = дати 1) (комусь особисто, до рук), подавати, подати; вручати, вручити (в офіційній, урочистій обстановці); передавати, передати (від однієї особи до іншої); роздавати, роздати (кільком, багатьом); віддавати, віддати (перев. повертаючи узяте,… …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»